начинять

начинить начиняти и начинювати, начинити, (о мног.) поначиняти що чим. [Порося начиняють кашею (Київщ.). Ввечері поначиняю ковбаси (Брацл.)]. -ть бомбу - начиняти (набивати, напаковувати), начинити (набити, напакувати) бомбу, (о мног.) поначиняти (понабивати, понапаковувати) бомби. Начинённый - начинений, поначинюваний; набитий, напакований, понабиваний, понапаковуваний. -ться -

1) (стр. з.) начинятися, бути начинюваним, начиненим, поначинюваним и т. п. [Під цим кущем картоплі як начинено (Харківщ.)];

2) (наедаться) напаковуватися, напакуватися, (о мног.) понапаковуватися чого и чим;

3) (набивать себе голову) начиняти (набивати), начинити (набити) собі голову чим;

2) (вдоволь, сов.), наначинятися, попоначиняти (досхочу).

* * *

несов.; сов. - начин`ить

(заполнять) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню, -чиниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати